Основна мета роботи психологічної служби КЗ "ДНЗ № 268" - є охорона психічного здоров'я дітей і учасників навчального виховного процесу. Створення умов для індивідуального розвитку особистості дитини. У процесі навчальної діяльності, стимулювати пізнавальний, мовленнєвий, особистісний розвиток дітей.
Основні завдання роботи психологічної служби ЗДО:
- підвищення адаптивних можливостей дітей ранніх груп та молодших;
- створення атмосфери співпраці між педагогами, дітьми та батьками;
- створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку дітей освітнього процесу;
- допомога дітям у кризових ситуаціях ( проблеми ВПО,малозабеспеченим та багатодітним родинам);
- формування психологічної готовності дітей до навчання у школі;
Діяльність практичного психолога з дітьми раннього віку (2-3 рік життя)
Мета: створювати оптимальні умови для адаптації дитини в закладу дошкільної освіти.
Завдання:
- відстежувати психічний розвиток дітей раннього віку;
- сприяти і допомагати в адаптації дітей до закладу дошкільної освіти;
- вивчення нервово - психологічного розвитку дитини раннього віку;
Діяльність практичного психолога з дітьми молодшого віку (4 рік життя)
Мета: формувати в особистості дитини, як суб'єкта міжоособистісних стосунків, розвиток емоційної сфери та створення умов для збереження психічного здоров'я дітей.
Завдання:
- виявляти дітей з ознаками дезадаптованої поведінки;
- допомогати в адаптації дітей до закладу дошкільної освіти;
- формувати вміння долати негативні емоційні стани: страхи,тривожність;
- встановлення взаємовідносин з однолітками через гру;
Діяльність практичного психолога з дітьми молодшого віку (5 рік життя)
Мета: сприяти формуванню сфери взаємостосунків між людьми.
Завдання:
- створення умов для розвитку творчої дитини;
- формування рівня комунікативних навичок;
Діяльність практичного психолога з дітьми старшого віку (6 рік життя)
Мета: створювати умови для подальшого навчання дитини в школі, та розвитку творчої особистості.
Завдання:
- виявити творчі здібності та обдарованість дітей старшого дошкільного віку;
- психологічний супровід обдарованих дітей,розвиток уяви та творчих здібностей;
- визначення психологічної готовності дитини до навчання у школі;
- розвивати емоційно - вольову сферу дошкільників;
Робота практичного психолога у спеціалізованих- логопедичних групах
Мета: надати комплексну психолого - педагогічну допомогу дітям, які мають порушення мови.
Завдання:
- створювати середовище психологічної підтримки дітям з порушеням мови;
- здійснювати корекцію на розвиток пізнавальної та емоційно - вольової сфер дошкільника;
- формувати соціально - комунікативну та сенсорно - пізнавальну компетенцію у дітей з мовленнєвими порушенями.
Рекомендації батькам по підготовці до вступу малюка в дитячий садочок
- Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми і дорослими: відвідуйте з малюками дитячі парки і майданчики.
- Дізнайтись розпорядок дня в групі і набльзьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.
- Обговоріть з дитиною.що позитивного є в дитячому садочку( нові товариші, багато іграшок). Важливо, щоб малюк не боявся, - тоді йому легше звикати.
- Відвідайте дитячий садок, в той час коли, діти на прогулянці і познайомте свого малюка з вихователькою і дітьми.
- Не обговорюйте при малюку проблем, що хвилюють вас, пов'язані з дитячим садочком.
Поради батькам визначити готовність дитини до дитячого садка
- Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття.
- Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.
- Дитина розбірливо може виразитисвої проблеми словами.
- Малюнок уже досить спритний, вміє самостійно їсти і пережовувати,вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.
- На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто віднімає іграшку - у свого товариша, а залагоджує конфлікт словами: "Це моє!".
Як перевірити готовність дитини до школи: практичні поради психолога
Під психологічною. готовністю до щкільного навчання розуміють необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність до школи - це комплексний показник, що дозволяє прогнозувати успішність чи неуспішність навчання першокласника.
Психологічна говність до школи включє в себе такі параметри психічного розвитку:
- Інтелектуальна готовність - фізіологічна готовність мозку до навчання;
- Вольова готовність - здатність робити щось всупереч складнощам;
- Соціальна говність - навички спілкування з іншими;
- Мотиваційна говність - "навіщо мені школа?";
- Фізичне дозрівання - готовність тіла до навчання;
Як полегшити адаптацію дитині адаптацію до школи?
- Розповісти про свій позитивний досвід школярства, показати перші шкільні фотографії.
- Не боятися називати емоції та хвилювання: свої і дитини.
- Сприяти формуванню довірливих стосунків з учителем.
- Варто розповісти дитині, про навчання корисне, у школі обов'язково з'являться нові друзі, з якими весело проводити час.
- Водночас, не варто не казати дитині про можливі труднощі, бо тоді школа виглядатиме ідеальним місцем. Пообіцяйте дитині свою підтримку, якщо виникнуть проблеми.
- Нову роль засвоїти нелегко, бо це щось не відоме, а невідоме викликає напругу, насторожує.Тому краще новою роллю не лякати ("от підеш до шеоли. і буде тобі лихо:вчитимешся з ранку до ночі, там тебе сваритимуть..."), а знайти в ній щось цікаве, те, що сподобається дитині, викличте інтерес.
- Якщо дитина дуже переймається, що не впорається з новою роллю, варто сказати їй, що хвилюватися - це нормально.
Рекомендації для батьків з виховання дітей з синдромом дефіциту уваги,з гіперактивністю
- У своїх відношеннях з дитиною підтримуйте позитивну установку.Хваліть його і в кожному випадку, коли він цього заслуговує, підкреслюйте успіхи. Це допомагає закріпити впевненість дитини у власних силах.
- Уникайте повторення слів "ні" і "не можна".
- Говоріть стримано, спокійно.(бо крики збуджують дитину).
- Давайте дитині лише одне завдання на певний відрізок часу, щоб він міг його завершити.
- Заохочуйте дитину за всі види діяльності, які потребують концентрації уваги (наприклад, робота з кубиками,конструктором).
- Підтримуйте чіткий розпорядок дня.
- Оберігайте дитину від втоми, оскільки вона приводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.
- Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисно спортивні заняття,біг,плавання,але не боротьба чи бокс тому,що ці види спорту травматичні.
Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
- Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
- Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
- Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Поради батькам конфліктних дітей
- · Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають бурі.
- · Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
- · Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
- · Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Поради батькам щодо профілактики дитячих страхів
- 1. Доручення для тривожної дитини мають відповідати віку. Складні завдання прирікають маленьку дитину на неуспіх, зниження самооцінки.
- 2. Підтримуйте її, говоріть про її впевненість у тому, що дитина зможе виконати завдання
- 3. Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра.
- 4. Не припускайте ситуацій змагання, публічного виступу дитини. Вирази, які боляче травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати: Я тисячу раз тобі казав… Невже тобі не зрозуміло, що… Скільки разів треба повторювати… Всі люди…, а ти… Ну на кого ти схожа?.. Що ти до мене причепилась?.. Ти такий, як твій батько (мати)… А тепер вирази, які бажано вживати якомога частіше: Ти в мене такий хороший! Порадь мені, будь-ласка… Ти мене завжди правильно розумієш… Ти в мене молодець! Як я тобі вдячна! Які в тебе чудові друзі!
Простір без насильства. Навчіть дітей парвилам безпеки!
- Необхідо знати напам'ять адреси,номери телефонів та імена людей, яким ти довіряєш, які піклуються про тебе.
- Нікому не дозволяй принижувати та ображати тебе..
- Не принижуй та не ображай інших,будь коректним і витриманим у спілкувані.
- Не ходи в пізній час один.
- Не сідай з незнайомцямидо ліфту.
- Якщо тобі загрожуватиме небезпека, тікай і привертай до себе увагу.
НАЦІОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ - 0800500225 (БЕЗКОШТОВНО ЗІ СТАЦІОНАРНИХ ТЕЛЕФОНІВ), 116111 (БЕЗКОШТОВНО З МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ).
Безкоштовнанаціональна "Гаряча лінія" з попередження домашнього насильства 0 800 500 335(зі стаціонарних телефонів), 116123 (з мобільних телефонів).
Дидактичні ігри з правового виховання
1. Гра «Як тебе звати?»
Мета: усвідомлення дітьми того, що кожна людина має ім’я та по батькові.
Правила гри: Малята стають колом, кожен передає «сердечко» і називає того, хто стоїть поруч, пестливим іменем. Останнім у колі опиняється вихователь. Вихователь привертає увагу дітей до того, що його ім’я прозвучало разом із по батькові. Пояснює , що дорослих називають на ім’я та по батькові на роботі, а на ім’я – лише близькі люди.
А як вас називатимуть, коли ви станете дорослими?
Вихователь передає сердечко і кожен називає себе на ім’я та по батькові.
2. Гра «Мій день народження»
Мета:Усвідомлення дітьми того, що діти однієї вікової групи мають різні дати народження.
Правила гри:
Вихователь пояснює призначення круга поділеного на чотири сектори: зима, весна, літо, осінь. Пропонує дітям розмістити свої фотографії в секторах за датою народженнята поділитися на чотири команди.
Завдання:
Придумати, якими плодами (овочами, фруктами, ягодами) іменинники частуватимуть своїх гостей. Діти колективно вибирають і викладають плоскі зображення на круг, що символізує тацю.
3. Гра: «І це чудово!»
Мета:Усвідомлення відповідальності перед своїми близькими, осмислення дієвого піклування.
Правила гри:
Малята стають колом. Вихователь дає зразок мовлення: «Мене звати Віра Іванівна. Я люблю частувати свою родину смачними пирогами». Діти роблять жест схвалення (великий палець відігнуто і піднято вгору, інші стиснуті в кулак) і хором промовляють: «І це чудово». Кожен малюк неодмінно повідомляє щось пов’язане з його піклуванням про свою сім’ю і отримує схвалення дітей.
